Страсни́й (Бі́лий, Вели́кий, Жи́вний, Чи́стий) ти́ждень = Страсна́ (Вели́ка) се́дмиця — останній тиждень перед Пасхою; Великодній тиждень; за євангельською історією, час входу Ісуса Христа до Єрусалима, його розп’яття та мученицька смерть на хресті; тиждень присвячується пам’яті про страждання (страсті) Христа перед його хресною смертю; у цей тиждень господині білили хати, мили лави, полиці, столи, двері; Чистим тиждень називається тому, що в цей час наші предки очищали (освячували) вогнем та водою все своє господарство, — «щоб Господь святим вогнем життєтворящого Сонця-Неба у Великдень освятив хату, обійстя, ліси, поля, ріки, людину»; всі головні справи треба було закінчити до Великого (Чистого) четверга.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 582.