СТРА́П’Я, я, с., діал. Дрантя, лахміття. Іде, а страп’я висить (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 750.

Страп’я, п’я, с. = Страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка…. носилася без перемінки, поки сама не опадала страп’ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 213.