СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний. — А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча.. Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Вишня, І, 1956, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 750.