СТРАЖДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стражда́ти. Дуже важливо, що селяни і робітники у висвітленні письменника-вченого [І. Франка] є не лише страждаючою масою, а й великою революційною силою (Ком. Укр., 8, 1966, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 748.