Про УКРЛІТ.ORG

сторчогляд

СТОРЧОГЛЯ́Д, а, ч., розм. Людина, яка дивиться спідлоба, насуплено. Проїздила [дочка гетьмана] з-за Дніпра у Київ Із полковником, вусатим сторчоглядом (Мисик, Біля криниці, 1967, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 739.

вгору