СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч. Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Фр., IX, 1952, 341); Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 738.