СТОРОПІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопі́ти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Шовк., Інженери, 1948, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 738.