СТОРО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. сторожи́ти. — При мені можете бути безпечні.. — Ну, ну, і без вас нам нічого не станеться, — відповіла я. — А вам би ще платити за стороження (Фр., IV, 1950, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 734.