СТОКРА́ТНО, книжн. Присл. до стокра́тний. Ще гірший жаль, стократно глибший смуток Мене охопить, як згадаю я,.. Що світлолиці, ясноокі діти — Подоба чиста польових суцвіть, — Потоптані (Рильський, II, 1960, 195); Хай народжена юність, нова і стократно щаслива, Поруч мене стає (Перв., І, 1958, 217); Люди в сірих шинелях.. стократно відбивали ворожі атаки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 726.