СТО́КОЛОС, у, ч. (Bromus L.). Кормова трава чи бур’ян родини злакових. Мотузиха.. вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (Н.-Лев., IV, 1956, 204); Колгосп імені Шевченка.. одержує високі врожаї насіння стоколосу безостого (Соц. твар., 2, 1956, 28); Стоколос житній. Це озимий бур’ян з родини злакових (Бур’яни.., 1957, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 726.

Стоколос, су, м. Стоколо́са, си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 209.