СТОЗВУ́КИЙ, а, е. Утворений багатьма звуками, голосами. Тугіше напружуйтесь, руки! Ритмічніше дихайте, груди! Хай гордо лунає стозвуке, Рішуче: так хочу! — так буде! (Рильський, І, 1956, 128); // Сповнений багатьма звуками, голосами. Весна стобарвна і стозвука.. стала на поріг (Мал., Звенигора, 1959, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 725.