СТОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм. Дуже витривалий, сильний, міцний. Стожильний чоловік; * Образно. Мотор був стожильний,.. витягував машину на затяжних підйомах, граючись, котив її через балки (Літ. Укр., 8.І 1974, 4); // Власт. дуже витривалій, сильній, міцній людині.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 724.