СТОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що стоголо́сий. Вже близько поле смертоносне. Кому ж лягти у полі цім? Та ось стрільба назустріч їм [вершникам], Немовби хвиля стоголосна (Лерм., Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 724.