СТОВБОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стовбо́ватий. Простоволоса голова, плішива, стовбовита, трохи подалася набік (Мирний, І, 1954, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 719.