СТИ́ЧНИЙ, а, е, рідко.

1. Який стикається з чим-небудь.

Сти́чні пове́рхні — поверхні, які взаємно стикаються.

2. перен. Який має що-небудь спільне, перебуває в тісному взаємозв’язку з чимсь.

3. перен. Який має певне відношення до кого-, чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 708.