СТЕРИЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стерилізува́ти; // у знач. прикм. При опіках другого і третього ступеня треба покласти пов’язку із знезараженого (стерилізованого) бинта і звернутися до лікаря (Анат. і фізіол. люд., 1957, 136); Були проведені досліди із стерилізованим та нестерилізованим насінням рису (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 690.