Про УКРЛІТ.ORG

степлілий

СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до степлі́ти. Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Тют., Вир, 1964, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 686.

вгору