СТЕМНІ́ТИСЯ, і́ється, док., безос. Те саме, що стемні́ти 2. Вже добре стемнілося, коли Микита добіг до ліса [лісу] (Фр., IV, 1950, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 684.