Стелюга, ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 202.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Стелюга, ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 202.