СТЕЖА́, і́, ж., рідко. Те саме, що сте́жка. Завмерла, готова прийняти його [літак], вистелена вологими шестикутниками,.. широка злітна стежа (Драч, Іду.., 1970, 80); * Образно. Чи все пішло намарно? Жду одвіту. Чи слово те, яким я дорожу, Посіяло буйного зелен-квіту, В людські серця знайшло свою стежу? (Забашта, Пісня.., 1961, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 679.