СТЕБНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Прошивати наскрізь великими стібками, поклавши між підкладкою і верхом шар вати, вовни і т. ін. — Ми все шиємо, ковдри стебнуємо (Григ., Вибр., 1959, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 679.

Стебнувати, ну́ю, єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 201.