СТВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. створи́ти, ство́рювати. Створивши світ, подумав бог Про створення людини, І от узяв та накопав Пудів з чотири глини (Сам., І, 1958, 249); Як тільки зійде повінь, треба приступити до створення котлована на одній з ділянок Трубежа (Дмит., Наречена, 1959, 154); — Я почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення кращих плодів для Росії (Довж., І, 1958, 454); Над створенням «Фата моргана» Коцюбинський працював близько десяти років (Рад. Укр., 31.III 1950, 3); Великий історичний обов’язок робітничої партії — сприяти створенню самостійної політичної партії робітничого класу (Ленін, 14, 1971, 215); Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (Гончар, II, 1959, 231); Лісняк комуністом став, головою сільради в рідному селі, ініціатором створення колгоспу (Цюпа, Три явори, 1958, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 675.