СТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. стве́рдити, стве́рджувати. У боротьбі за ствердження української культури велику роль відігравала прогресивна російська інтелігенція (Минуле укр. театру, 1953, 25); Він хотів тепер жити і працювати для ствердження правди (Рибак, Час.., 1960, 866); Вона [карта Радянської України].. образно говорить про наші здобутки і перемоги в ствердженні нового соціалістичного життя (Цюпа, Україна.., 1960, 82); Весілля без вінчання,.. прилюдна присяга молодих на вірність, громадське ствердження шлюбу — усе це сприяло формуванню нових поглядів на сім’ю, взаємовідносин в ній (Свята.. Рад. Укр., 1971, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 673.