СТАТЕ́ЧНО. Присл. до стате́чний 1, 2. Юрасик і за столом поводився підкреслено статечно (Баш, На.. дорозі, 1967, 87); Отаман Кіндрат промовив статечно: — Громада — великий чоловік! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 343); Микола Іванович, не поспішаючи, статечно застібає кожушка (Коз., Вибр., 1947, 18); Він статечно попрямував до прохідної (Шовк., Інженери, 1948, 284);
Прибираючи двір, ходив [Оксен] статечно (Тют., Вир, 1960, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 668.