СТАРШОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається на старшому курсі. Треба чітко визначити для кожного старшокурсника місце роботи, допомогти швидше ввійти в курс своїх обов’язків, стати членом трудової сім’ї (Ком. Укр., 7, 1963, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 667.