СТАРШОКЛА́СНИК, а, ч. Учень старшого класу. В невеличкій кімнаті за сценою зібрались старшокласники, які виступали в концерті (Донч., V, 1957, 398); — Самим же старшокласникам випало й везти грузовиком свої вироби на третій відділок, розставляти коритця на його землях (Гончар, Тронка, 1963, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 667.