СТАРШИ́НСТВО, а, с.

1. іст. Посада, звання старшини (у 5 знач.). Косінський став на старшинстві у реєстрового козацтва (Ле, Наливайко, 1957, 44).

2. дорев. Збірн. до старшина́ 3. — Абдул скликав до себе старшинство і наказав, щоб у кожній караїмській родині спряли за ніч по три ока шовку і принесли йому завтра опівдні готове прядиво (Тулуб, Людолови, І, 1957, 414).

СТАРШИНСТВО́, а́, с. Першість у порівнянні з іншими за віком, становищем, званням і т. ін. Музиченко.. тепер, коли поруч з ним був командир полку, коли, таким чином, його майорське старшинство перекривалося полковницьким старшинством Лажечникова, міг уже вимагати наказу від старшого командира (Перв., Дикий мед, 1963, 476); Коли Микоша з Сашею ввійшли до їдальні, гості сідали за стіл, відповідно до чинів і старшинства (Полт., Повість.., 1960, 336); Він владно підтримував своє «старшинство в усій братії — князях руських» (Іст. СРСР, І, 1956, 61).

За старшинство́м; По старшинству́ — відповідно до віку, становища, звання і т. ін. За старшинством він мав право на великокнязівський титул (Іст. СРСР, І, 1956, 78); За довгі столи запросив Данило гостей.. Почали сідати, за старшинством місце вибирали (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 526); За стіл сідали [козаки] по старшинству, хто раніше вписався до куреня (Панч, Гомон. Україна, 1954, 227); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Гончар, III, 1959, 189); По старшинству підходили [діти] до матері, приплющуючи від задоволення очі (Стельмах, Хліб.., 1959, 530).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 666 - 667.