Про УКРЛІТ.ORG

старчовод

СТАРЧОВО́Д, а, ч., розм.

1. Той, хто супроводжує старця (у 3 знач.).

2. зневажл. Про бідну людину, бідного хлопця. — Одягла я його оце, причепурила — посидь же, кажу, Колю.. Я ж пішла одягатись, а там під вікном свиснув якийсь старчовод, то він і повіявся з двору (Вас., І, 1959, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 665.

вгору