СТАРЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що старча́. Старці, старці й старченята! Простягайте рученята (Укр.. присл.., 1963, 73); Що може зрозуміти оте старченя з торбою, чим воно може бути страшне? (Хижняк, Тамара, 1959, 41); * У порівн. У свято Василь як панич наряджений ходить, а вона у матерніх недоносках, як старченя яке (Мирний, IV, 1955, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 665.