СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ста́рець 3. Люди рушили з церкви. Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (Н.-Лев., IV, 1956, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 664.