СТАРУШО́К, шка́, ч. Пестл. до стари́к 1. В нашому селі був священиком старушок древній дуже (Вовчок, VI, 1956, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 664.