СТАРОСВІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що старосві́тський. — Ось я тобі службу нараджу. Йди до нашого отця Івана служити.. Що то за добрячі люди, старосвітні, прості! (Вовчок, І, 1955, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 662.

Старосвітній, я, є., старосвітський, а, е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. По старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 198.