СТАРООБРЯ́ДНИЦЬКИЙ, а, е, рел. Стос. до старообрядництва і старообрядців. В кінці 1821 р. на Херсонщині повстало населення кількох старообрядницьких сіл, призначених під військові поселення (Іст. УРСР, І, 1953, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 661.