СТАРОДЕ́ННЯ, я, с., поет. Давні часи. Відомий звичай стародення: Несуть на блюдечках варення, На стіл воскований мерщій Брусничний подають напій (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 660.