СТАРОВІ́РСЬКИЙ, а, е, рел. Прикм. до старові́р 1. Старовірський хор; Старовірська сім’я; // У якому живуть старовіри. В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю (Довж., І, 1958, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 659.