СТАРЕ́ЦТВО, а, с.

1. Збірн. до ста́рець 3. Як прочитав Каве оту заяву, То раптом обернувся до старецтва. — Ге! — крикнув він, — чортячії підніжки! Ви викинули з серця божий страх! (Крим., Вибр., 1965, 172).

2. заст. Збирання милостині як засіб існування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 653.