СТАРЕ́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до старе́зний 1. Грізний і безпомічний [Лейзер] у своїй злиденній старезності (Тулуб, Людолови, II, 1957, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 653.