СТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., перев. з інфін.
1. Докладати зусиль, щоб зробити що-небудь; намагатися, силкуватися. Радила [Мар’янка] Олексієві, щоб він і собі старавсь бути таким жвавим парубком, як Юрко (П. Куліш, Вибр., 1969, 293); — Ви подумайте тільки самі собі. Два роки він уже старається попасти до гімназії (Хотк., І, 1966, 149); Біла візникова кобила помітно кульгала. Підіймала заднє копито і старалася бігти на трьох (Коцюб., II, 1955, 375); — Тяжко, Оксеночку, дуже тяжко. Не знаю, чи й витримаю. — А ти вір у наше щастя і витримаєш. — Та вже зі всіх сил старатимуся. Кріпитимусь (Тют., Вир, 1964, 422); // Добре, сумлінно виконувати якусь роботу. Старається, що піт кривавий його обливає (Укр.. присл.., 1963, 275); — Чисте горе мені з баришнею, ..робиш, стараєшся, от, думаєш, догоджу! а воно, дивись, уже й непотрібне, подавай інше (Л. Укр., III, 1952, 603); — Будеш старатись, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить (Гончар, Бригантина, 1973, 9); Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався (Тют., Вир, 1964, 77); // для кого — чого. Робити що-небудь особливо сумлінно, піклуючись, дбаючи про когось, щось. Не сама вона йшла. Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце — провів і оберіг її в дорозі. Грицько Супруненко так старався для неї! (Мирний, III, 1954, 67); — Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації, продовжувала ланкова (Минко, Повна чаша, 1950, 108); Панські полигачі накинулись на чоловіка, скрутили, зв’язали йому руки і тоді вже переможно загалакали, навіть в цьому стараючись для когось (Стельмах, І, 1962, 430).
Ра́дий (ра́ді) стара́тися: а) відповідь солдата старої армії на похвалу начальства; б) уживається для підкреслення готовності зробити що-небудь. [Копистка:] Закуріть, діду Юхиме! [Дід Юхим (допався до кисета):] Радий старатися… (М. Куліш, П’єси, 1960, 9); Як би не стара́вся; Хоч [би] як стара́вся хто — незважаючи на всі зусилля. Чи ж можу я, як би не старався, бути спокійним, веселим і щасливим, коли все, що мені найдорожче, наймиліше — далеко від мене, не зі мною! (Коцюб., III, 1956, 182); Як би не старалися апологети капіталізму довести демократичність держави «вільного світу»,.. буржуазна держава була й лишається диктатурою меншості над експлуатованою більшістю народу (Ком. Укр., 6, 1975, 51); Сцена під час тризни, хоч як Катерина старалась не думати про неї,.. раз у раз наверталась Катерині на пам’ять (Вільде, Сестри.., 1958, 353).
2. про кого — що, розм. Те саме, що турбува́тися 2. За молодих літ баба.. тямовита була і рухлива — старалась про дітей (Барв., Опов.., 1902, 486); Треба було їй самій про все думати-гадати: й про одежу дбати й про харч старатися (Мирний, IV, 1955, 249); — Усе купи, про все сам старайся, клопочись, думай, гадай (Григ., Вибр., 1959, 45); Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Кобр., Вибр., 1954, 37).
3. чого, розм. Те саме, що дістава́ти 3. Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися (Укр.. присл.., 1963, 109); Люди боялися спізнитися з весною, треба було старатися насіння, а збіжжя було дороге (Кобр., Вибр., 1954, 144); // на що. Те саме, що стяга́тися 6. Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (Укр.. присл.., 1963, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 652.