СТА́НЯ, і, ж., діал. Стайня. Вже заіржали коні в станях (Н.-Лев., VII, 1966, 154); Пішов Петро у станю, а на стані вже панотцевого коня й немає (П. Куліш, Вибр., 1969, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 651.

Станя, ні, ж. = Стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. ЗОЮР. I. 125. Ой є в мене три коні на стані. Грин. III. 234. Ум. Станенька. Мет. 287. Станечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 197.