СТА́НЦІЙКА, и, ж. Зменш. до ста́нція 1, 2. Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Досв., Вибр., 1959, 43); Потяг рушив далі, а я залишився один, як палець, біля порожньої станційки (Ірчан, II, 1958, 159); Станційка була сонна, маленька, непоказна (Загреб., Європа 45, 1959, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 650.