СТАНКОВІ́СТ, а, ч., жив. Художник, фахівець із станкового живопису. Деякі з високообдарованих і освічених станковістів приділяють увагу прикладному мистецтву (Довж., III, 1960, 112); Доцільно поруч з розвитком факультетів промислового мистецтва відновити підготовку художників театру — станковістів (Мист., 4, 1968, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 646.