СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т (див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (Гончар, III, 1959, 372); Фланг.. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (Гірник, Сонце.., 1958, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 646.