СТАНДАРТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Проводити, здійснювати стандартизацію чого-небудь; робити стандартним щось. Якщо відкриту інформацію можна сяк-так убгати в електронну модель, то процеси, пов’язані з мікробіотоками, а простіше кажучи, з людською інтуїцією й емоціями, стандартизувати ніяк не вдається (Вітч., 2, 1967, 147); Стандартизувати деталі; Стандартизувати виробництво.

2. перен. Позбавляти кого-, що-небудь індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності. — Не можна стандартизувати смаки, це веде до вмирання найдорожчого в людині — багатства почуттів (Загреб., День.., 1964, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 645.