СТАЛАКТИ́ТОВИЙ, а, е, геол. Прикм. до сталакти́т. Біля Брно є підземні печери. Сталактитове царство там. Чарівні фантастичні химери Відкриваються нашим очам (Дмит., Київські кручі, 1962, 150); Сталактитові утворення; // Який має сталактити, із сталактитами. Досі сталактитова печера Абрскіл в Грузії цікавила лише туристів та спелеологів. Та останнім часом було помічено, що специфічні умови печерного мікроклімату сприяють лікуванню певних хвороб (Веч. Київ, 12.I 1968, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 638.