СТА́ЙЄР, а, ч. Спортсмен (бігун, гонщик, ковзаняр і т. ін.), що спеціалізується з бігу тощо на довгі дистанції. — Захищає [Мартин] честь області! А може, й республіки. Чули таке слово — стайєр? Оце він! На довгі дистанції бігає… (Ю. Янов., II, 1954, 201); На щойно просохлих від весняних вод бігових доріжках лишили перші сліди шипів стайєри і спринтери (Рад. Укр., 9.VII 1963, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 637.