СТА́ДНИК, а, ч.

1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Греб., І, 1957, 57).

2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 636.

Стадник, ка, м.

1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373.

2) Жеребець при стадѣ кобылъ.

3) Быкъ при стадѣ коровъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 195.

ста́дник —

1) пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, зкишені витягнув сопілку (Є. Гребінка);

2) плідник (жеребець або бик) при стаді.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 577.