СТАВО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ставо́к. Ой, на ставу, на ставочку Качечка ночує, Не будемо, серце, в парі, Душа моя чує (Укр.. лір. пісні, 1958, 280); В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись (Шевч., І, 1951, 384); Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Щог., Поезії, 1958, 81); Ставок, власне ставочок на якихось півгектара, був зразу за садочком (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 635.