СТАБІЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється.

1. недок. і док. Ставати стабільним. З усього було видно, що на зиму фронт стабілізувався (Коз., Гарячі руки, 1960, 195); Під час навчання і тренувань, завдяки неодноразовим повторенням [гімнастичних вправ], рухові навики стабілізуються і стають стійкими, звичними (Худ. гімнаст., 1958, 7).

2. тільки недок. Пас. до стабілізува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 623.