СТАБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати стабілізацію; робити стабільним. Німецько-фашистське командування за всяку ціну намагалося стабілізувати фронт. Великі надії покладало воно на.. Дніпро з його високим і стрімким правим берегом (Знання.., 11, 1968, 4); Механізм [автоматичного управління] стабілізує положення ракети у заданому напрямі і забезпечує розрахункову швидкість в кінці роботи двигуна (Наука.., 2, 1959, 7); Нині у всіх країнах починають застосовувати грунтоцементні суміші. Ними стабілізують основи для першокласних шосе (Наука… 5, 1962, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 623.