СТАБІЛІЗА́ТОРНИЙ, а, е. Пов’язаний із стабілізацією (у 4 знач.). Стабілізаторне регулювання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 623.